`

Мій трудовий шлях

Мій трудовий шляхСьогодні я напишу про своє життя, але так, щоб і Ви для себе взяли дещо корисного.
Народилась і виросла я в смт. Піщанці. Навчалась після 9 класу у Вінниці.
В 2010році, в 16 років, я уже працювала офіціантом, і разом з тим училась в училищі.
Була моя перша спроба до самостійності. І в 17років в березні я вже влаштувалась в інший ресторан, і пропрацювала там майже 2 роки, хоч по трудовій – 2 чи 3 місяці.
І жалілась на те, що працювала по 15-17 годин в день, і було важко. Хоча сама казала: \"Боже, хочу там працювати\", а треба було казати: \"Боже, дай мені хорошу роботу, яка мені підходить\".

Мій трудовий шлях

Сьогодні я напишу про своє життя, але так, щоб і Ви для себе взяли дещо корисного.
Народилась і виросла я в смт. Піщанці. Навчалась після 9 класу у Вінниці.

В 2010році, в 16 років, я уже працювала офіціантом, і разом з тим училась в училищі.
Була моя перша спроба до самостійності. І в 17років в березні я вже влаштувалась в інший ресторан, і пропрацювала там майже 2 роки, хоч по трудовій – 2 чи 3 місяці.

І жалілась на те, що працювала по 15-17 годин в день, і було важко. Хоча сама казала: \"Боже, хочу там працювати\", а треба було казати: \"Боже, дай мені хорошу роботу, яка мені підходить\".

Veta на YouTube

Оце наша людська сутність - хотіти, але не обгрунтовано. Для чого? і чи точно нам саме це потрібно - ми не знаємо. А може долі і Богу більше видно, що нам краще, і що під силу. Тому я Вам раджу прислухатись до долі і голосу серця, а не просто до своїх бажань і побаченому.

Потім я багато де стажувалась, і працювала в різних місцях, і в ресторанах кухарем чи офіціантом, і навіть на ринку 2 неділі продавала одяг.

Так, був період коли я займалась косметикою. Але пишу я з дитинства, малюю теж. Цікавлюсь психологією, рукоділлям.

Колись розводила кактуси, і в мене було їх аж 12 видів. Та це було ще до вступу в навчальний заклад...
В 2012 я закінчила навчальний заклад по професії кухаря, кондитера з відзнакою, тобто з червоним дипломом. Потім, в червні 2013, я взяла долю в свої руки, і почала змінювати її.

Так, як знову довелось змінювати місце роботи, і шукати нове. Що не влаштовувало - все гаразд, крім безглуздих правил і нікчемної заробітньої плати.
Тоді я поїхала в Крим на роботу. Але відкриття сезону не дочекалась, так як мій майбутній чоловік зареєстрував мене на конкурс на телебачення м. Вінниці, на телеканалі \"Віта\". Мені довелось повертатись.

І конкурс я пройшла. І навіть рік там навчалась і працювала, готуючи певний проект. Але змінились обставини, в країні почався безлад, керівництво змінилось, і проект, яким я займалась був не потрібний, а штатних журналістів на телеканалі було більш ніж достатньо. І задержатись там я і не намагалась, так, як не відчула що це – саме моя справа.

Але після цього я зробила висновки, що мені подобається працювати з людьми, але не таким чином. І розпочалась моя кар’єра оператора.

Я почала працювати в кол. центрах на продажних проектах. Ця робота мені подобається. Принаймні попередній проект навіть дуже. Але у фінансовому плані, погодьтесь, не зарплата а знущання. 1100 грн, а запити по нормах зовсім не реальні.

Це зараз в мене такі дурні умови - 50грн день. А на попередньому місті було 2000 грн, але норма, тобто сума продажі у кожного різна. І не чесно, я вважаю, людям, які однаково працюють, ставити норму одній - 6 тисяч, іншій - 21 тисячу.Просто можна дати премію тому, хто працює більше,тобто мені, а не однакову оплату і різні норми.

Але зараз, на сьогоднішній роботі нас поставили перед вибором. Тобто або 1100 - це за 22робочих дні, які включають в себе 6 годин без запізнень і порушень. Також пропусків.
Або нереальні норми з жахливою телефонною базою для дзвінків. Хоча, працюючи з базою на попередній роботі, я думала, що вона погана, і робила на 20 тисяч грн. продаж, а на цій базі – одне замовлення раз в 4 дні а то і в тиждень...
Тому я не дерево, можу змінювати місце знаходження, і те, що мене не влаштовує.

Тим паче, що офіційно влаштовувати не хочуть. Або влаштовують, і виживають, чіпляючись до дрібниць, і даючи штрафи. Хоча це смішно, так оплачувати, і ще вираховувати по 20 і більше грн.

І невдовзі я буду працювати в іншому місці... і можливо в іншій сфері.
Не призвичаюйтесь до життя, тим паче, що просто не вистачає того що заробляєш навіть на частину - на декілька днів. Враховуючи квартиру, кредит, одяг, проїзд, їду і інші потреби.
Вистачить лише на щось одне:)

Вєточка . 08.07.2014

P.S. От я рішилась, і написала заяву на звільнення. Думала скажуть відпрацьовувати 14 днів... Ні. Без проблем. Зразу дали обхідний лист і - будь здорова! Так у нас цінять співробітників. Може я погано працювала?.. Думаю -ні. Я цю роботу люблю і вложувала душу в неї. Старалась, як могла.

А чому так, як Ви думаєте? А тому, що ім не потрібні постійні працівники, і вони знають, що за таку заробітню платню ніхто робити не буде. Їм вигідніше набрати нових працівників, які також попробують, і через місяць - два покинуть. А в них - економія коштів, без трудоустройства, навіть якщо пожалієшся куда небудь - ти можеш не доказати, що ти у них працювала... Тебе ж офіційно не оформляли... Або скажуть - пробний період... Не пройшла по конкурсу...

Отака у нас країна, отак у нас працюють закони... І ми хочемо побудувати цивілізоване суспільство??? Ми ж самі не виконуємо закони, які приймає наша дороцінна влада. Всі хотять вижати з простого люду все, і не віддати нічого. А так не буває...

Один комментарий для “Мій трудовий шлях”

  1. […] Після закінчення навчання поєднувала роботу заради грошей, працюючи кухаром, і за-для душі і розвитку писала на свої сайти. Змінювала багато робочих місць із простих причин: відсутність офіційного працевлаштування, низька заробітна плата, але головна причина — відсутність кар’єрного росту. […]

Оставить комментарий

Вы должны Войти чтобы оставить комментарий.