Колись давно я придумала для свого братика історію… він був малим, і сумував за дідиком, що помер…
Але я, дивлячись на небо… на червоні хмари від заходу сонця сказала: ” Люди, які помирають, живуть там… Ходять по хмарах і дивляться на нас з неба, із хмар”.