Ангели існують?
В юності з відомою письменницею Дариною Донцовою стався дивний випадок. Вперше в житті вона поїхала відпочивати одна – в Адлер, на Чорноморське узбережжя. 31 серпня, молода, трохи наївна дівчина приїхала до аеропорту Адлера, щоб купити зворотний квиток до Москви. Виявилося, що у касі квитків немає. Найближчий рейс, на який ще залишилися квитки, полетить аж через тиждень. Дарина була не готова до такого повороту подій. Адже наступного дня у неї починалися заняття в університеті.
Як розповідала сама Дарина – вона тоді була зовсім молода і ще дуже нахабна. Їй було 17 років, і у неї тато був депутатом Верховної Ради, членом ЦК КПРС. Не те, щоб вона всім цим відверто користувалася, але розуміла, що знаходиться на «винятковому, особливому становищі». Тому, коли вона не дістала квитка, то побігла прямісінько до начальника аеровокзалу. Увійшла до нього і сказала: – здрастуйте. Мене звуть так-то і так-то, мій тато – такий-то і такий-то, продайте мені, будь ласка, квиток…
Veta на YouTubeНачальник вокзалу довго і наполегливо пояснював дівчині, що всі квитки продані, але Дарина вимагала негайно відправити її в Москву. Зрештою, вона таки отримала квиток. Дарина зателефонувала додому, назвала номер рейсу і вирушила на реєстрацію.
Дівчина йшла по будівлі аеровокзалу і з жахом розуміла: на цьому літаку вона ні в яку не хоче летіти. У цей момент біля каси якийсь чоловік здавав квиток на наступний рейс – це здалося Дарині справжнім дивом – вона тут же змінила свій квиток і заспокоїлася. Через 2 години майбутня письменниця вилетіла в Москву.
Політ проходив нормально. Раптом до пасажирів вийшла стюардеса. Вона попередила: у літака не випускається шасі. Посадка буде аварійною. Ці хвилини Дар’я запам’ятала на все життя. Літак вдалося посадити. Пасажирів виводили з літака по одному біля кожного виходу стояли солдати.
Трохи осторонь – якийсь дим, запах дуже неприємний, машин багато, швидка допомога, пожежники… І солдати, які чомусь супроводжували пасажирів, весь час повторюють: не дивіться направо. Дарина відразу подивилася, а там якийсь дим і щось нехороше.
По гучномовцю Дарина почула своє прізвище. В аеропорту її чекав знавіснілий від горя батько. Виявилося, що літак, на якому повинна була прилетіти Дар’я – розбився при посадці. З тих пір на літаках Дар’я Донцова більше взагалі не літає…
Не важливо, як подібне назвати – можна назвати інтуїцією, можна втручанням небес, можна турботою ангела-хранителя. Але щось нез\’ясовне в подібних ситуаціях – точно присутнє. Якщо людина навіть не вірить в Ангелів, у Хранителів – все одно у величезній кількості випадків люди під тим чи іншим приводом не сідають в конкретний літак або інший транспортний засіб, який згодом виявляється учасником фатальної події. Це людям «інтуїція підказує», або складаються обставини так, що просто немає можливості потрапити на нещасливий рейс.
Ще півстоліття тому американські соціологи та статистики прийшли до приголомшливого висновку: транспорт, який потрапив у катастрофу, завжди заповнений лише на 60% – не більше. Була обчислена і зворотна закономірність: якщо транспорт заповнено на 75%, то катастрофа – малоймовірна.
Вони відзначили ще одну особливість: на так би мовити «засудженім рейсі» число пасажирів, які відмовляються від поїздки в самий останній момент – різко зростає. Люди отримують якісь знаки: прислухаються до своєї інтуїції, або слухають підказки від своїх ангелів-хранителів – саме Ангели заважають їм сісти на рейс в нікуди
. Тобто, можна з упевненістю стверджувати, що так, дійсно, ця помітна статистична різниця створюється як раз тими людьми, які отримали від своїх ангелів-хранителів якісь попереджувальні знаки, або їх ангели-хранителі фактично не дали їм сісти на транспорт, який повинен потерпіти крах.