Поїздка до рідних

Я декілька днів була відсутня, і не могла вести свій щоденник. Але ніщо не заважає мені зараз розповісти вам, що зрозуміла я в ці дні.

Останню статтю свого щоденника я писала в четвер. А в ранці наступного дня,тобто в п’ятницю, я прямувала до смт. Піщанки Вінницької обл. Так, як я говорила, 29.06.2014 було 10 років як померла моя бабуся, Лучинецька-Коринтик Віра Яківна.

В смт. Піщанці проживають мої батьки, дядечко і сестра. Тому іноді я їзджу туди відвідати їх, і поїсти чогось з городу, та і з собою взяти щось смачненьке – а мама без нічого і не відпусте. Були б сили донести.

Veta на YouTube

В п’ятницю був день як день. Виснажлива поїздка… зустріч… відпочинок… А вже в суботу з братом та сестрою ходили прибирати на кладовище. А заодно і сфотографувались в пшениці. фото в статті. Прошу не судити за домашній одяг… не на підборах же було йти.

А в неділю вся сім’я готувалась до мого від’їзду, мама рвала малину і збирала пакунки, молодша сестра рвала шовковицю, а ми з татом і братом рвали вишні… і за ці дні я не робила особливих висновків, бо була зайнята і сумна…
В понеділок з 6 годин ранку – 3 години в дорозі, а потім – на роботу до ночі.

А сьогодні ранок почався більш налагоджено… в справах. І зараз я вже на роботі, працюю… спілкуюсь з людьми, і дуже вже сильно хочеться скупатись у морі. Але про це ми ще поговоримо. А сильно вже строгі правила існування у цьому товаристві.

Але мені було б простіше відповідати на ваші питання. І бути з ВАМИ, мої читачі, в діалозі. Тому пишіть мені.
Успіхів. Удачі і Везіння.
Ваша Вєточка.
Надіюсь у всіх нас завтра буде цікавіше і краще, ніж сьогодні. Бувайте.