365 + 1 правило справжньої любові. Частина 42

Діана Балико. “365 + 1 правило справжньої любові на кожен день щасливого року” Частина 42

206. Рознарядка на ласку

Особливо сильно дитина потребує ласки й турботи в деяких ситуаціях.

1. При загрозі або розвитку хвороби – фізичної або психічної: часом це лікує, а іноді і рятує. Якщо дитина хвора, ослаблена фізично або морально, її не можна залишати без похвали, ні на добу, як не можна залишати без вітамінів та ліків. Однією лише похвалою можна вгамувати біль, навіть зубну.

2. При виявленні нерозділеного кохання підлітка. Або навіть при підозрі на таке кохання, або передбачення його.

Дитина потребує любові та турботи щодня і щоночі! Адже часом ніжності, дружні обійми, слова підтримки, похвала тільки за те, що живеш, рятують життя. Не тільки дітям, але і дорослим.

207. У кожного є право на помилку

Veta на YouTube

Хороші батьки завжди сумніваються: чи те вони сказали дитині, чи так, чи не завдасть це травму. Постійні сумніви у своїй правоті призводять відповідальних педагогів до неврозу. Без впевненості не можна! Без усвідомлення своєї правоти свого досвіду, мудрості не виховати дитину! Не спрацює ні одне навіювання!

Важливо усвідомити: мова йде не про якусь маску впевненості, не про гру у впевненість. Якщо вже на те пішло, необхідно вміти розігрувати саме невпевненість, а це без впевненості неможливо!

Усвідом і спокійно прийми це своє право на помилку у вихованні. Батько – не святий. Батько – теж людина!

208. Попроси вибачення, якщо був неправий

Часто батьки ображаються на дітей за те, що ті не просять прощення за провини. Не вміють. І не хочуть. Але, поспілкувавшись з такими батьками, я розумію, що вони самі ніколи не просили вибачення у своїх дітей. А навіщо? Я ж батько!

Дурниці!

Батько – особистість. Але і дитина – особистість. Особистість завжди потребує поваги і визнання та дотримання її прав.

Виховати можна лише власним прикладом. Якщо ти не правий – винувуатий, попроси пробачення у своєї дитини.

209. Дитина – все-таки дитина

Кожне нове покоління відрізняється від попереднього. Сучасні діти в меншій мірі є дітьми – безпосередніми, безтурботними і емоційними, – ніж їхні батьки в тому ж віці.

У моєму дитинстві друзі були не в online, а у дворі. Ми кликали друзів гуляти не по телефону, а кричали: «Виходь». Ми грали не в мережеві ігри, а в лапту, хованки, резиночки і дочки-матері. У нас не було крутих телефонів, а були щоденники і анкети. Моє дитинство було безтурботне.

Піклуючись про те, щоб діти ставали розумнішими, досвідченішими, дорослішими, самостійнішими, батьки часто забувають, що вони все-таки діти. Це важливо! Діти – це не дорослі. Пам\’ятай про це!

210. Навчи дитину відпочивати

І додай в його життя трохи приємного безглуздя.

Просто валятися, купатися, бігати, стрибати, танцювати, збирати листя, сидіти біля багаття, лежати на піску, просто йти в кінці кінців. Загалом, просто зупинитися у постійному прагненні до чогось.

Виявляється, можна насолоджуватися самим процесом життя, а не тільки її результатами. Таке проведення часу вкрай важливе: як ніяке інше, воно допомагає відволіктися, усвідомити себе самого й тих, хто знаходиться поруч.

Продовження тут