Орелецький Віталій Валерійович.

Сьогодні хочу Вас познайомити ще з однією цікавою молодою людиною, корінним жителем м. Вінниці.
Звуть його Орелецький Віталій Валерійович. Народився 2 червня 1990 р. в сім’ї інженера Валерія Михайловича та лікарки – неонатолога Олени Миколаївни. Як на мене – Віталій цікавий уже тим, що він старанно працює над собою, цікавиться всім і хоче охопити неможливе.

Ось що Віталій написав про себе:
«Корінний Вінничанин, з народження мешкаю в Вінниці на вулиці Порика, навпроти басейну \”Маяк\”, не переїжджав.
1997-го у віці 7 років пішов до СЗОШ № 35. Закінчивши 9 класів, у 2005 поступив у Вінницький технічний коледж (ВТК). У 2009 закінчив ВТК з відзнакою за спеціальністю \”технічне обслуговування радіотехнічних пристроїв\”.

Veta на YouTube

В цьому ж році поступив на перший курс у Вінницький національний технічний університет на спеціальність \”радіоелектронні апарати\” ( цього разу вибір спеціальності був пов\’язаний з вже отриманою серйозною базою у ВТК). На даний момент я студент 4-го курсу.

На протязі усього життя мав схильність до творчості і намагався само реалізуватися в багатьох напрямках. В дитинстві улюбленими іграшками були різні конструктори, з яких можна було зібрати щось, що обмежене лише твоєю фантазією. Малюнки, орігамі, аплікації. Дуже рано в моєму житті з\’явився перший комп\’ютер, який я почав опановувати ще, здається, з \’96го року. Під час навчання у школі я намагався вивчати різні комп\’ютерні програми, які давали можливість створити 3D зображення і анімувати їх.

Мій інтерес до комп\’ютерів звичайно ж помітили батьки і тоді вони вважали, що у них росте майбутній програміст. Але з програмуванням так нічого і не вийшло, так як програмні коди були для мене лише сукупністю символів і особливої цікавості не викликали.
\”Шило в дупі\” постійно підштовхувало мене пробувати себе у чомусь новому. Танці, музика, східні бойові мистецтва, ролики, малювання – я був повсюди і ніде, так як не міг втримати свою цікавість на чомусь одному.

“Чому я поступив на радіотехніку, а не на якусь творчу спеціальність?”, – я не маю точної відповіді на це запитання. З одної сторони – вплив батьків (хоча я не був обмежений у виборі, просто слухав поради), з іншої – практичність, своєрідна перспективність.

Не так давно (кілька років тому) я відкрив для себе чарівний світ фотографії, який цілком і повністю відповідав моїм творчим потребам. Займаюсь я фотографією і по сьогодні і це, мабуть, найбільш вдале і стабільне хобі.

Крім цього час від часу пишу вірші, малюю в різних графічних комп’ютерних пакетах, багато часу проводжу в мережі інтернет в пошуках цікавої інформації, люблю нові знайомства, і люблю готувати…)»

А фотокарток у Віталія дійсно багато. В цьому можна пересвідчитись, зайшовши на його сторінку в контакті.
Отже знайомтесь, спілкуйтесь!

Ваша Вєточка.