`

Проблема сирітства в Україні

Проблема сирітства в Україні Проблема сирітства, діти сироти в Україні.
Ця проблема сягає через всі століття, та раніше діти-сироти були й справді самими, а в нинішньому сьогоденні зустрічається дедалі більше випадків, коли діти при живих батьках перебувають у притулках.
Чому? – напрошується питання, а відповідь одна - безвідповідальність, байдужість, безсердечність і неблагополучна родина, і стан як сім’ї, так і батьків.

Проблема сирітства в Україні

Проблема сирітства, діти сироти в Україні.
Ця проблема сягає через всі століття, та раніше діти сироти були й справді самими, а в нинішньому сьогоденні зустрічається дедалі більше випадків, коли діти при живих батьках перебувають у притулках.
Чому? – напрошується питання, а відповідь одна -б езвідповідальність, байдужість, безсердечність і неблагополучна родина, і стан як сім’ї, так і батьків. Раніше, в часи атеїзму, дітей могли забирати із релігійних сімей, та сьогодні, коли інтернати поповнюються, і світ охопила винищувальна чума - абортів, знущань і відмов від дітей, вбивство власних кровинок… Як це не назвати звірством? І як здорова психічно і морально людина може вбити власного малюка? Це була також сама індивідуальність, як ми з Вами, і хто-зна, можливо та дитина була б гідна жити, творити і бути щасливою - даруючи щастя іншим?

Veta на YouTube

Навіщо вбивати рідне маля ? Чи маємо право забрати життя таким же чином, як дали? Чому таке можливо в нашій країні? Прикро, що за справу абортів беруться ті, хто давали клятву Гіпократа, і чи не думаєте Ви що хтось із них може не побоятись завтра забрати ще чиєсь життя, до приміру - наше. Часто трапляються прикрі вчинки лікарів - недбалість, не обачність,байдужість - це характеристика багато не всім, та нажаль, більшість лікарів шукають заробіток… бізнес таким чином, так і як аптеки - Бізнес - рушійна сила сьогодення.

Як ми бачили- (хто в кіно а хто насправді - хоч різниця не вилика) - діти-сироти живуть не так як ми… Вони кожного дня готові боротись за виживання - їжу, першість, визнання, а деколи не в силах терпіти муки знущань сильніших, чи просто впавши в депресію покінчують життя самогубством. Живеться їм не солодко, бракує одягу – гарного, як в нас - по моді, вони не мають змоги перебирати харчами - вибирати що питимуть, йогурт чи сік, компот чи молоко. Режим, розпорядок, контроль, деколи жорстокість - не всі однаково пристосовуються до цих умов, і мало хто виростає з розумінням, надією на краще і вірою в майбутнє.

Не всі вихованці мають змогу отримати від життя те чого їм хотілось би, навчання, сім’ю. Багато просто розчарованих тим, що в них нічого не виходить, в пошуках виходу опиняються в місцях позбавлення волі. Не тому що там таких виховують, а тому що ще там вони звикали виживати, і по іншому заробляти і жити вони не можуть. Їм бракує віри в себе, адже ніхто там не говорить «Синку, ми з татком так любимо тебе! Що тобі подарувати? Що ти хочеш? Ти в нас найкращий, ти талант!» Мало хто з них зможе почути в подальшому такі слова, адже немає кому таке їм сказати. Вони такі ж як ми, і ні чим не гірші, а можливо дехто з них - талановитіші тих знаменитих і багатих, які стали популярними лише завдяки товстим гаманцям… Та ніхто їх гідно не оцінює. Суспільсто сортує за зовнішністю, соціальним станом та статусом, одягом, макіяжом, зачіскою… Та душі не мають здатності бачити.

В такому начебто непомітному людям створінні може бути дзеркальна душа, і тендітне незахищене і потребуюче любові сердечко. І тільки очі передадуть сумЮ а на обличчі посмішка? Доволі часто ми носимо маски... Та не будьмо бездушними.

Не вбивайте власних малюків, адже від рук і згоди матерів гинуть маленькі особистості - кількість яких більша ніж в роки війни з Німеччиною. Подумайте про те, що принаймі це Ваша кровиночка - віддзеркалення, щастя. І які б болі не довелось витерпіти матерям - ні що не зрівняється з їх радістю при обіймах своєї дитиночки.. найкращої і наймилішої.

Я придержуюсь думки з боку церкви - На великому суді в судний день ми побачимо тих, кого позбавили права на життя, і доведеться дати відповідь, дивлячись в очі… Не робіть таких дурниць, не будьте такими вже крижаними і холодними. А народивши не відмовляйтесь, не залишайте, а творіть сприятливі умови. Адже людина наділена мудрістю, і якщо ми дозволяємо собі так поводитись з найдорожчим, то які зміни будуть відбуватись з наступним поколінням і у світі тваринному? «Зрушеня на планеті у зв’язку з екологією та прогресом» - даєте відповідь? НІ, ЦЕ ОЧЕВИДНЕ ЗРУШЕННЯ ЗДОРОВОГО ГЛУЗДУ, ІНШИМ СЛОВОМ «ДАХУ» САМОЇ ЛЮДИНИ.

Старайтесь допомогти дітям із притулків, людям похилого віку із будинків пристарілих, дітей з вадами, з інтернатів, бездомним тваринам. Безхатченкам і нужденним,(хоч іноді даєш копійку, і бачиш ту саму людину в черзі за цигарками... Як це назвеш? Їноді для когось це і бізнес – та не нам осуджувати).
Пам’ятайте, що в кожного з нас є не тільки право і думка, а ще й совість. Керуйтесь своїм серцем, і не будьте бездушні до чужого лиха, щоб вас не спіткало.
Не залишайте сиріт з проблемою на самоті, а старайтесь зрозуміти і вислухати, попіклуватись замість докорів і нотацій.

Бувайте. Ваша Вєточка.
Свою думку Ви можете теж висловити на сайті. На все добре!

Оставить комментарий

Вы должны Войти чтобы оставить комментарий.