Материнский инстинкт 9

Привіт, наш дорогоцінний малюк! Ми так довго на тебе чекали, і робили все, щоб ти у нас зявився, і тобі з нами було добре.

Є історії, в яких діти народжуються неочікувано, і дарують щастя, чи стають суцільною проблемою для батьків. Є історії, в яких батьки зважуються на вбивствого свого малюка. Але все це чужі історії.

Наша історія інша, історія нашої сімї набагато цікавіша і щасливіша. І ти, наша дитиночка, маєш бути щасливим малям, так як почуття, від яких ти з\’явився, дуже сильні, а відносини наші з татком сильні, і пройшли багато випробувань.

Але любов – це річ добра, а з іншої сторони – не дуже, так, як означає повну залежність, а залежність – це складно, хоч для сім\’ї і потрібна.

Veta на YouTube

А тепер про головне. С самого початку знайомства з твоїм батьком я планувала все саме так, і щастям стало те, що наше бажання і плани щодо спільної дитинки однакові, і ми давно вже вибрали тобі імя. Хоч для всіх воно в секреті.

Щоразу я сподівалась на вагітність, і в вересні 2014 року все вийшло, я щодня перепитувала коханого про те, на скільки відсотків він впевнений у цьому, але моє самопочуття теж підтверджувало здогадки.

Розпочався токсикоз ще до затримки. Потім я чекала 11 днів щоб переконатись, а тоді аж зробила тест. І ці дві полоски змінили наше життя. Всі розмови були про малюка, повзунки, краватку, зміну житла і все таке. Також про іжу і обстеження. Це щасливі, хоч і не легкі дні, дивлячись на мій стан, але татко щасливий. Він завжди ставить руку мені на живіт а обіймаючись обережний. Це приємно. І в важкі часи, коли я перебувала в лікарні, він був поруч, готував і приносив мені їжу, ліки, фільми, і хвилювався за нас з тобою, моє маленьке сонечко що в животі.

Іноді у все ще важко повірити і я мрію і думаю про все це з обережністю, так як це вже не вперше. Я і раніше про все це мріяла, і намагалась відчути.
Ми дуже цікаві і різні, а ти будеш частинкою нас – нашим щастям і чудом.

Вчора тобі було 9 неділь, але на УЗІ говорять більше. Сподіваємось тобі там добре. Я вже починаю думати, що тобі в їжі подобається а що ні. Коли всі говорять їж сир, ти молочне все навіть не просиш, в мами береш кальцій, а зїсти інший я не можу. Я теж перебірлива в їжі, і не вважаю, що це погано.

Я люблю тебе- МОЄ СОНЕЧКО, моя дитиночка, золотко моє. То мені хотілось копчене в 5 неділь, то свіжих помідор на 6 неділі , на 7 квашеної капусти, кавуна, на 8-й – шоколадних цукерок і ананас. А зараз, на 9-й я хочу вареники з сиром, сподіваюсь тобі сподобається, і вони засвояться. Це головне, про що я думаю, а то бажання це одне, а токсикоз – справа загадкова і виснажлива, особливо коли декілька днів нічого не їм. Сили закінчуються.
Говорили що не можна в\’язати але я планую в\’язати, та поки не «тягне».

Зараз я займаюсь пошуком одежки для тебе, кажуть неможна наперед купувати, але зараз це єдине зайняття, що мене цікавить і займає.
Головна ціль цих листів до тебе, моя крихітко, для того, щоб розповісти про те, як ти живеш в животику, і нагадати про те, що ми любимо і чекаємо на тебе сильно-сильно.

В нашого татка 06.11 був день народження, і коли я переглядала листівки з минулих років, то я вже там вписувала твоє імя, (хоча ми трохи його змінили)…це так зворушливо. Слідуючий його день народження ми вже святкуватимемо троє.

Твоя Мамуля 13.11.2014