`

Сім’я — це сила

Сім’я - це силаСім’я - це дуже важливо. Сім’я - це оточення з яким ти ніколи не будеш почуватись один. Хоча є такі родичі, так начебто рідні по крові люди, а ведуть себе гірше чужих… Не зрозуміють, і не спілкуються все життя. Або ще й пакості роблять. Але зараз ми поговоримо про справжню сім’ю. На прикладі моєї.
Більше про мене читайте в рубриці: «Щоденник Вєточки»
Трапилось так, що моя двоюрідна сестричка захворіла… Саме перед першим класом майже. Тобто не захворіла, а було погіршення, і довелось вирізувати мигдалини в горлі.

Сім’я - це сила

Сім’я - це дуже важливо. Сім’я - це оточення з яким ти ніколи не будеш почуватись один. Хоча є такі родичі, так начебто рідні по крові люди, а ведуть себе гірше чужих… Не зрозуміють, і не спілкуються все життя. Або ще й пакості роблять. Але зараз ми поговоримо про справжню сім’ю. На прикладі моєї.

Veta на YouTube

Більше про мене читайте в рубриці: «Щоденник Вєточки»

Трапилось так, що моя двоюрідна сестричка захворіла… Саме перед першим класом майже. Тобто не захворіла, а було погіршення, і довелось вирізувати мигдалини в горлі.

Тут я й зібралась її навідати, але наша сім’я - це справжня дружня сім’я. Яка ніколи нікого з своїх не кине в біді, і завжди підтримає не дивлячись ні на що. І як тільки я запланувала їхати, але ще була на роботі, то подзвонила мама, каже: «Зараз в лікарню їде дядя Вітя з Сім’єю… якщо хочеш, то можеш завтра провідати, але я вирішила сьогодні після роботи. Кажу: «Я все ж таки поїду сьогодні, а якщо завтра треба буде - то поїду ще раз…».

Але не встигла я о 18-й годині вийти з роботи, як мама ще раз дзвонить, каже що до лікарні ще їдуть інший дядя, ще одна тьотя, бабушка і дєдушка (Пробачте що не пишу тітка… - бо я їх не так називаю -як називаю так Вам і пишу… русизми, суржик але це частина нас. Будемо змінюватись!).

Так ми вже потім здзвонились, зустрілись біля лікарні, провідали Аліну і її маму. А назад вже мене родичі мої підвезли додому. Та ще й, їдучи в Вінницю, захватили мені картопельки , олійки та всіляких інших смачних харчів, та ще й гроші на кавуна дали. Дядько до дому провів, щоб сумку важко нести не було.

І я ще раз відчула, наскільки щасливо і захищено почуваюсь в родині, в сім’ї, і яке щастя, що моя родина мене сприймає такою як я є, любить, допомагає і ладна захистити. І як добре, що родина така велика…

В маминій сім’ї дітей –5, і внуків в дєдушки вже 12… От як ми всі збираємось… Хто з чоловіками, жінками, дітьми – це Велике щастя, і могутня сила! Я є найстаршою внучкою… і я буду першою, хто народить правнуків моїм дєдушці і бабушці.

Сім’я - це сила

На наступний раз дєдушка з бабушкою за мною заїхали додому, і з першу знову вигрузили всілякі смачні харчі… Турбуються про мене, люблять.. А потім знову поїхали до лікарні.

Алінка виздоровіла… 1 Вересня 2014 піде до першого класу… Я назавжди запам’ятаю, як добре, коли родина згуртована. І добре, що в мене так. Якщо навіть якісь питання – вияснили, з’ясували, але спілкуємось, любимо, поважаємо життя один одного, і не робимо зла чи пакості, як роблять в інших сім’ях, навіть найближчі по крові.

Ваша Вєточка 05.08.2014

Оставить комментарий

Вы должны Войти чтобы оставить комментарий.