`

Щоденник Вєточки 2.08.2014

Щоденник Вєточки 2.08.2014Трохи про себе і свій досвід. Коли я працювала в інтернет-магазині, я вчилася дякувати Богові навіть коли не було замовлень. У той час, як наді мною висіла норма на не одну тисячу, що було майже нереально і неможливо зробити. Але я виконувала норму лише тому, що була вдячна за те, що мала, і все було і є у мене відмінно. (Також я любила цю роботу, і мені вона була цікава.)
Адже багато хто може говорити, що Бога немає, і в долю не вірять. Але тоді навіть немає слів, щоб їм відповісти, адже існування Бога очевидно. Але, навіть не дивлячись на те, що Бога не потребують, і не просять його допомоги, він все одно за нами наглядає. За нами - шкідливими, які не дають йому нічого натомість, навіть часу...

Щоденник Вєточки 2.08.2014
Veta на YouTube

Трохи про себе і свій досвід. Коли я працювала в інтернет-магазині, я вчилася дякувати Богові навіть коли не було замовлень. У той час, як наді мною висіла норма на не одну тисячу, що було майже нереально і неможливо зробити. Але я виконувала норму лише тому, що була вдячна за те, що мала, і все було і є у мене відмінно. (Також я любила цю роботу, і мені вона була цікава.)

Адже багато хто може говорити, що Бога немає, і в долю не вірять. Але тоді навіть немає слів, щоб їм відповісти, адже існування Бога очевидно. Але, навіть не дивлячись на те, що Бога не потребують, і не просять його допомоги, він все одно за нами наглядає. За нами - шкідливими, які не дають йому нічого натомість, навіть часу...

Щоденник Вєточки 2.08.2014

На наступному місці роботи я почала заглиблюватися у забобони. Числа, шпильки, боялася пристріту, так, як не дуже-то на другому місяці пішли справи. Але варто було мені задуматися над тим, що даремно я борюся з долею, і згадати вислів про те, що: \" Якщо ти не дерево - можеш поміняти місце знаходження...\" Так і зробила.

Я вже писала як це сталося. Але в двох словах нагадаю: Я вирішила написати заяву, і після цього 2 тижня відпрацювати, як і належить. Але більше мені виходити не довелося - все вирішилося протягом 10-15 хвилин. 08.07.2014

Це було 8 число... І останній день, коли марновірство мені допомогло. Я звільнилася в цей же день, не повертаючись туди... І хоч по грошам - виплати зарплати є ще питання про те, що недодали, але поки я туди не ходила, чекаю інших виплат.

Потім протягом тижня я знайшла інше місце, і тут не парю мозок про цифри, шпильки, червоні нитки і забобони... Хоч начебто нічого особливо не змінилося, але відпала потреба у підтримці дрібних забобонів.

І все стало краще. Ось зараз я працюю. І підтримує мене на роботі мій чоловік, який в мене вірить, і звичайно ж Бог, у якого я прошу про допомогу.

Тому я тепер ще більше розумію, що не варто нарікати і скаржитися, краще зайвий раз подякувати за те, що у нас є те, чого не мають інші. І в порівнянні з іншими у нас все ок. Подивишся і кажеш : \"Аби не гірше!\"

Хоча я теж проста смертна людина, але зате щаслива! Від всього того що в мене є. Адже, може, у мене немає поки що всього, чого я хочу, але я дуже люблю, і вдячна за те, що маю!

Навіть якщо людина не багата, а щаслива - це відмінно! Значить, все у нього буде добре, адже щастя і душевна гармонія - це найголовніше.

І до чого я веду - завжди треба бути там, де ми є. Хоч і прагнути руху вперед і вгору... Як кажуть, не без цього.
Але суть не в цьому, а в тому, що варто замислюватися над тим, що з нами відбувається. І зрозуміти, що все це не дарма, у всьому є свій хитромудрий сенс. Так що будемо робити висновки і навчається.

Вєточка. 02.08. 2014

Оставить комментарий

Вы должны Войти чтобы оставить комментарий.

Яндекс.Метрика