Бондаренко-Лейнвебер Ірина – лікар від природи

Бондареко Ірина Русланівна народилась 2 жовтня 1993 року в м. Вінниці. Мати Ольга Анатоліївна за фахом фельдшер-акушер, батько Руслан – робітник.
З малечку дівчинку любили і оберігали, вся увага діставалась їй, так, як вона єдина донька в сім’ї. Маленька Іринка з дитинства хотіла стати лікарем. Згодом в сім’ї роль батька став виконувати вітчим Євген, який дуже прикипів душею до дівчинки. Євген працював будівельником, і часто їздив у відрядження, або на нові об’єкти, а повертаючись привозив своїм дівчатам багато смачного, і не міг натішитись малою Ірою.

Дівчинка росла компанійською, хоч і з характером, у неї було дуже багато друзів. Сім’я часто переїжджала, дівчинка змінювала школи, а батьки – роботу, в основному по місті Вінниці. Та певний час сім’я жила в селі Морозівка Муровано-Куриловецького району, живучи у бабусі, матері вітчима, де і закінчила школу вже майже доросла Ірина Русланівна.

Навчатись Ірина почала по спеціальності кухар, кондитер в ДНЗ ЦПТО№1 міста Вінниці, але мрія про професію лікаря поталого-анатома не згасла, і білий халат кухаря – теж частина її цікавостей і покликання. Жила Іра в гуртожитку Центру, і коли там хтось хворів – завжди звертались до неї по пораду, по таблетку, по підтримку і допомогу. І саме з цим закладом в пам’яті Ірини є багато приємних спогадів, конфліктів і перемог.

Veta на YouTube

Перемоги дівчина отримувала за участь в танцювальному колективі «Подільскі візерунки» – чи не найкращому гурті Вінничини. Навчання тривало 3 роки, 3 роки насиченого життя, спілкування, пригод і знайомств. Саме в цих стінах Ірина зустріла приємного юнака Микиту – який заполонив її серце, і став першим дорослим коханням.

Саме в цьому закладі Іра познайомилася з дивними дівчатами Вєтою Лучинецькою, Олесею Шечук, Ілоною Миронович і Вікторією Любомською.

Інина працювала кухарем, фасувальником на Київському заводі напівфабрикатів, доглядальницею, продавцем, та спостерігачем на виборах.
Живучи в смт. Муроні Куриловці Іра працювала, і знімала кімнату в однієї бабусі. І через декілька місяців сталось от таке диво.

Насолоджуючись літом дівчина поїхала з друзями на річку Дністер, і тут їй дзвонить хазяйка, і повідомляє, що та забула закрити кімнату. Повернувшись на зйомну квартиру Іра зустріла хлопця Олександра, який виявився внуком хазяйки, і долею дівчини…

Так вони познайомились, полонивши серце один одного. Перший день і ніч вони провели в розмовах, другий – у друзів, але разом, а на третій день Іра познайомила Олександра зі своїми батьками. А на четвертий день закохані подались разом на заробітки, де жили в сімейному гуртожитку, і мріяли про дитину. Тепер у них двох зважене і доросле життя.

Зараз Іра вже дружина і матір, в неї є донька Олександра, та коханий Олександр Лейнвебер. Живе щаслива сім’я в власному будинку в бабусиному селі – Морозівка Муровано-Куриловецького району.

Всіх бажаючих дізнатись більше і поспілкуватись – просимо переходити на її сторінку в контакті.