Таня Макаревич – починаюча поетеса

Мене звуть Таня Макаревич. Я звичайна дівчина, зі звичайного села. Маю 2-х братів – молодшого – Олександра, і старшого – Василя. Молодший навчається в ліцеї, старший працює.
Ким хочу стати – ще не вирішила. Моя майбутня професія – бухгалтер, хоча хотіла з дитинства стати учителькою укр. мови та літератури. Маю непогані знання української мови та літератури, рос. мови, бухгалтерського обліку… А ще люблю займатися спортом… і багато читати.

Моє дитинство сповнене емоцій різного характеру, оскільки згадуються, як хороші події, так і не дуже.
Грала у футбол, волейбол, теніс із хлопцями, чим займаюся і зараз. Маю кілька надійних друзів, на яких можу покластися в будь-який момент і багато знайомих, з якими підтримую тісні дружні стосунки…

Спілкуюся як з дівчатами, так і з хлопцями. Найбільше люблю співати… Виконую різні пісні, різного характеру і різних виконавців, що підходять під мій голос. В більшості – пісні Т. Повалій, Н. Май, Бучинської, Бужинської, Білозір, Ані Лорак, Сніжани Фірсової, Наталі, Валерії, Поліни Гагаріної, Вероніки Агапової, Доменіки і багатьох інших. Співаю з дитинства (скільки себе памятаю).

Вокалом займаюся на любительському рівні, тобто не займаюся ним професійно, хоча часто виступала, як на районному, так і на обласному рівні, за що була нагороджена грамотами, дипломами та іншими призами…

Veta на YouTube

Пробую писати вірші (ось один із них):

Коли я так сильно люблю…

Я піду з тобою до краю,
Пройду всі дороги й путі…
І більшого вже не бажаю,
Аби ти був поруч в житті.

З тобою злечу я до неба
Й під сонцем я крил не спалю,
Бо більше нічого не треба,
Коли я так сильно люблю…

І хочу я кожну хвилину
Тобі дарувати, ти знай,
Створити з тобою родину
Бажання моє – пам’ятай!

Я хочу: тобі усміхатись
Щоранку і кожную мить;
В обіймах шалених купатись,
Бо ж серце без тебе болить;

Від погляду твого згорати,
Стрічати світанок й зорю;
Що можна іще побажати,
Коли я так сильно люблю?..

Хай, може, усе це лиш мрії,
Нехай – це бажання мої –
Та я не втрачаю надії,
Бо серце належить тобі…

З тобою і в радості й в горі
Я хочу прожити літа.
І вже не страшні будуть гори
Й небесна ота висота…

Тебе серед лісу і поля,
У морі й в степу я знайду,
Такою вже склалася доля,
Коли я так сильно люблю…

Є також вірші на російській мові:

Я так люблю его глаза,
Его прекрасную улыбку,
Но в его сердце для меня
Нет места, ведь оно закрыто.

Меня он просто обманул…
Ему плевать, что я страдаю,
И что по каждому утру
Его я только вспоминаю.

Я ночью думаю о нём –
И почему-то мне не спится –
Ведь точно знаю я, что он
Давно с другою веселится.

Пусть я тоскую здесь одна
И сердце пусть з груди мне рвётся –
Он уж не вспомнит про меня,
И с нею весело смеётся…

Он не увидит слёз моих
И голос сердца не услышит,
Ведь он навек теперь затих
И лишь тихонько себе дышит.

Я запах не вдохну его
И не обниму так, как раньше.
Ему, я знаю, всё равно,
А мне не надо этой фальши.

Меня он вовсе не любил –
Лишь поиграл себе и бросил;
Так просто обо мне забыл,
Как будто не было и вовсе

Тех нежных слов, что говорил
Он мне при каждой нашей встречи.
Теперь погасли навсегда
Свиданий наших первых свечи…

А я ведь верила ему
И ласку всю свою дарила.
Теперь никак я не пойму,
Зачем всё это надо было:

Зачем он в губы целовал
И улыбался так красиво;
Зачем так нежно обнимал
И хохотал со мною мило?

Я не забуду, вовсе нет
Того, как мы гуляли вместе
И буду помнить много лет,
Что есть другая в его сердце.

И, может быть, забуду я
Его «прелестные забавы»,
Но в сердце боль уж навсегда
Оставила большие шрамы…

Є вірші про визначних людей:

Є в Шевченка народження дата –
Дати смерті в Шевченка нема…
Словом-зброєю кликав до бою,
Щоб Вкраїна звільнилась з ярма.

І хоч скільки його не карали:
Заборони, арешти – нехай…
Думи тяжкії не покидали
Про пригноблений люд свій і край.

Наш Шевченко – талант невмирущий,
Змалювавши кріпачок-жінок,
З болем в серці той образ дівочий
Він підніс від землі до зірок.

І природа у віршах ожила,
Заспівали в гаю солов’ї,
Розцвіта Україна щасливо,
Бо ідеї Шевченка живі.

Хай ніхто не посміє забрати
Те, що предки здобули давно.
Вже навчилися ми цінувати
Волю й мову народу свого.

Об’єднаймося ж, сестри і браття,
Аби знов на коліна не стать,
Щоб ніхто не посмів насміхатись,
Треба гідність свою шанувать.

Хай Шевченко нам прикладом буде,
Як любити народ свій і край.
За гідне майбутнє українців
Свої сили і розум віддай.

Нехай слово його в кожній хаті,
В кожнім серці любов’ю пала.
Є в Шевченка народження дата –
Дати смерті в Шевченка нема!

Є ще багато інших віршів. Хто бажає познайомитись зі мною та моєю творчістю – звяжіться зі мною. Я в контакті – http://vk.com/id177216325