З Великодними святами!

Від усього серця вітаю Вас зі світлим святом Великодня! Нехай цей світлий день стане для Вас і Ваших близьких початком нового, радісного і щасливого життя з Господом! Нехай разом зі святом у ваш будинок увійде добро, мир та любов! Христос воскрес!!!

Історія Великодня своїм корінням йде в глибоку старовину. Приблизно 5 тисяч років тому іудейські племена відзначали її навесні як свято отелення худоби, потім Великдень пов\’язували з початком жнив, пізніше – з відходом євреїв з Єгипту. Християни ж вклали цього дня інший сенс і відзначають його у зв’язку з воскресінням Христа.

На першому Вселенському соборі Християнських церков в Нікеї (325 р.) було вирішено перенести православне свято на тиждень пізніше єврейського. Постановою цього ж собору Великдень повинен відзначатися в першу неділю, що йде за першим повним місяцем після весняного рівнодення. Таким чином, свято “кочує” в часі і випадає щороку на різні дні в період з 22 березня по 25 квітня за старим стилем.

Прийшовши на Русь з Візантії, християнство принесло і ритуал святкування Великодня. Всю тиждень, що передує цьому дню, прийнято називати Великим, або Страсним. Особливо виділяють останні дні Страсного тижня: Великий Четвер – як день духовного очищення, прийняття таїнства, Страсна П\’ятниця – як ще одне нагадування про страждання Ісуса Христа, Велика Субота – день печалі, і нарешті, Світле Воскресіння Христове.

Veta на YouTube

У православних слов’ян існувало безліч звичаїв, ритуалів, приурочених до днів Великого тижня. Так, Великий Четвер традиційно називають “чистим”, причому не тільки тому, що цього дня кожна православна людина прагне очиститися духовно, причаститися, прийняти таїнство, встановлене Христом. У Чистий четвер був широко поширений народний звичай очищення водою – купання в ополонці, річці, озері або обливання в лазні до сходу сонця.

У цей день прибирали у хаті, все мили і чистили. На Півночі і в Середній смузі Росії було прийнято збирати і спалювати гілки ялівцю, для обкурювання житла і хліва. Вважалося, що цілющий ялівцевий дим захищав людину і “животинку” від нечисті і хвороб. Існувала також повір\’я, що знесені в страсний четвер яйця, з\’їдені на Великдень, оберігали від недуги, а шкаралупа яєць, зарита в землю на пасовищі, надійно захищала худобу від пристріту і всякої напасті. Ще один звичай – освячувати сіль і в ніч під четвер ставити на стіл з хлібом.

Починаючи з Чистого Четверга готувалися до святкового столу, фарбували і розписували яйця. За давньою традицією фарбовані яйця укладали на свіжу пророслу зелень вівса, пшениці, а іноді на ніжно-зелені крихітні листочки крес-салату, які спеціально заздалегідь пророщували для свята. З Четверга готували паску, пекли паски, баби, млинці, дрібні вироби з кращого пшеничного борошна із зображенням хрестиків, баранчиків, півників, курочок, голубків, жайворонків, а також медові пряники. Великодні пряники відрізнялися від звичайних тим, що мали силуети баранчика, зайчика, півника, голубко, жайворонка і яйця.

У Чистий же четвер варили вівсяний кисіль для “задоволення” морозу. Подекуди його зберігали до неділі, а на Великдень його їли навіть раніше паски. До святкового столу готували багато харчів, запікали баранчика, окіст, смажили телятину. Гарячі страви і рибу до Великоднього столу не подавали.

Великодній стіл відрізнявся від святкового пишністю, був смачним, рясним і дуже красивим. У заможних господарів подавали 48 різних страв по числу днів минулого посту. Паски прикрашали саморобними квітами. Виготовлення квітів для свята, як і розписування яєць, колись було захоплюючим заняттям. Діти і дорослі вирізали квіти з яскравого кольорового паперу, ними ж прикрашали стіл, ікони, будинок. У будинках запалювали всі свічки, лампади, люстри і світильники.

Крім того, обрядові пасхальні страви пов’язані з ритуальною символікою урожаю. Наприклад, залишки освячених в Церкві яєць, пирогів і м’ясних страв (кістки) закопували в полі. Одне пасхальне яйце зберігали до початку сівби. Його брали з собою йдучи перший раз сіяти, щоб урожай був багатим.

Весь Світлий тиждень тривало свято, стіл залишався накритим, запрошували до столу, пригощали, особливо тих, хто не міг або не мав такої можливості, шанували жебраків, убогих, хворих. У селах був звичай увечері, з настанням сутінків, грати на скрипці. Скрипаль або декілька скрипалів ходили по селах, під вікнами кожного будинку грали на честь Воскресіння Христова, у відповідь господар з господинею пригощали чаркою і обдаровували пасхальними писанками, а іноді і грошима.